Калійні добрива: яке обрати і коли вносити
Калійні добрива відрізняються насамперед вмістом хлору: хлористий калій дає 60 % K₂O, але під картоплю, томати й виноград його вносять тільки восени, а навесні беруть безхлорний сульфат калію (46–50 % K₂O). Нестачу калію видно на старому листі: краї жовтіють, буріють і засихають.
Навіщо рослинам калій
Калій не будує листя, як азот, а керує водою і наливом урожаю. Від нього залежить, чи нальються бульби картоплі, чи рівно дозріють томати і чи перенесе рослина спекотний тиждень без поливу.
Калію найчастіше бракує на певних ґрунтах і після певної погоди:
- легкі піщані ґрунти, з яких калій вимивається;
- кислі ґрунти;
- посушливе літо;
- зливи й рясні поливи, які теж вимивають калій;
- важкі глини з мінералом ілітом, що міцно тримає калій;
- ґрунти з високим вмістом магнію.
На старому родючому чорноземі, куди роками вносили гній, калію зазвичай достатньо, і щорічно сипати калійне добриво немає сенсу. А от на піщаній ділянці на Поліссі чи на городі після кількох мокрих років він закінчується швидко.
Найточніше відповідь дає аналіз ґрунту. Без нього орієнтуйтеся на ознаки на рослинах, про які нижче, і на тип ґрунту.
Ознаки нестачі калію
Нестача калію починається зі старого, нижнього листя. Краї листка жовтіють, потім буріють і відмирають, ніби обпечені. Коли нестача сильна, жовтіє й тканина між жилками, а на жовтих ділянках з'являються світлі відмерлі цятки.
На томатах калієве голодування видно й по плодах. Плід дозріває плямами: більша частина вже червона, а окремі ділянки лишаються зеленими. У теплиці це трапляється частіше, ніж на відкритому ґрунті, але і там буває.
На квасолі, бобах та інших культурах картина та сама: міжжилковий хлороз і засохлий край листка. Молоде листя при цьому довго залишається зеленим, бо калій рослина перекидає зі старого листя в молоде.
Важливо. Опік країв листка дає й засолення ґрунту. Якщо добрив внесли багато, а листя засихає з країв, калій тут ні до чого: надлишок солей лише посилиться. Спершу перевірте ґрунт.
Порівняння калійних добрив
Головне, на що дивляться при виборі, – скільки в добриві калію (K₂O) і чи є в ньому хлор.
| Добриво | K₂O | Що ще є | Хлор | Для чого |
|---|---|---|---|---|
| Хлористий калій (калієва сіль) | 60 % | – | так | Осіннє внесення під стійкі до хлору культури |
| Сульфат калію | 46–50 % | сірка близько 18 % | до 3 % | Томати, картопля, виноград, ягідні, весна й літо |
| Калімагнезія | 25–28 % | магній (MgO 8–10 %) | дані різняться | Легкі ґрунти, де бракує магнію |
| Калійна селітра | 45 % | азот 13 % | ні | Підживлення, коли азот ще потрібен |
| Монокалійфосфат | 34 % | фосфор 52 % | ні | Підживлення по листю під час плодоношення |
| Деревна зола | 1–10 % | кальцій, вапнує ґрунт | ні | Тільки кислі ґрунти |
Про калімагнезію джерела суперечать одне одному. Той самий агропортал пише і про низький вміст хлору (до 3 %), і про те, що за однакової дози калію хлору з нею вноситься стільки ж, скільки з хлористим калієм. Якщо для вас це важливо, шукайте в паспорті конкретної партії вміст хлоридів.
Для більшості дачних городів набір простий: хлористий калій восени під буряк і капусту, сульфат калію навесні під усе інше, монокалійфосфат для літніх підживлень.
Коли вносити калійні добрива
| Календар робіт | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хлористий калій під перекопування | вересень | жовтень | листопад | |||||||||
| Сульфат калію, калімагнезія до посадки | березень | квітень | травень | |||||||||
| Підживлення: сульфат калію, монокалійфосфат | червень | липень | серпень |
Хлор: які культури його не люблять
Картопля, томати, виноград, льон і тютюн чутливі до хлору, тому хлористий калій під них не рекомендують, особливо на суглинках. На етикетці садового хлористого калію окремо згадано, що буряк і селеру можна удобрювати ним і навесні: ці культури хлор переносять.
Що робити, якщо дешевий хлористий калій уже куплено. Вносьте його восени під основне перекопування. За зиму хлор вимивається в нижні шари ґрунту, і до весни коренів майже не досягає. Норма на етикетці – 17–25 г на м² (1,7–2,5 кг на сотку) із загортанням на 10–15 см. Навесні вносять щонайменше за 2–3 тижні до посіву.
На засолених ґрунтах, солонцях і солончаках хлористий калій не застосовують зовсім. Там і під будь-які культури краще брати сульфат калію.
Порада. Під картоплю і томати на одній ділянці зручно розділити калій так: восени – хлористий калій під перекопування з нижньою нормою, навесні в лунки – сульфат калію. Так ви економите і не ризикуєте врожаєм.
Коли вносити: осінь, весна, підживлення
Якщо калію в ґрунті дуже мало, його краще вносити восени. В інших випадках весняне внесення працює не гірше. Важливо лише врахувати тип ґрунту.
На легких піщаних ґрунтах калій вносять ближче до посадки, бо за зиму він вимивається. На важких, холодних і мокрих ґрунтах, які навесні довго прогріваються, добриво краще класти стрічкою в рядок. Тоді вистачає половини норми, розрахованої на суцільне внесення.
Орієнтовні дачні норми сульфату калію з етикетки виробника:
| Культура | Г на м² | Кг на сотку |
|---|---|---|
| Томат | 40–60 | 4–6 |
| Огірок, перець | 30–40 | 3–4 |
| Картопля | 20–40 | 2–4 |
| Виноград | 10–30 | 1–3 |
| Ягідні | 30–50 | 3–5 |
Літні підживлення калієм потрібні тоді, коли основна норма була невелика або коли на листі з'явилися ознаки нестачі. Для них беруть розчинні добрива: сульфат калію або монокалійфосфат. Як скласти сезонну схему для всього городу – у статті добрива для городу.
Деревна зола як калійне добриво
Зола – найдоступніше калійне добриво на дачі, але калію в ній небагато і дуже непостійно: від 1 до 10 % K₂O залежно від деревини. Головна її дія інша: зола розкислює ґрунт майже так само сильно, як вапно.
За даними Алабамської служби дорадництва, карбонатний еквівалент золи з домашніх печей – 57–89 % (у чистого вапняку 100 %), але сполуки в золі реагують швидше, тож за силою дії вони майже рівні. Тому її радять вносити тільки на кислі ґрунти з pH нижче 6. На нейтральному чи лужному чорноземі зола може підняти pH понад 9, і тоді проблеми будуть у більшості культур.
Як рахувати. Норма для вапнування золою – приблизно 240 г на м², або близько 24 кг на сотку (у джерелі 5 фунтів на 100 кв. футів). Літр сухої золи важить приблизно 360 г. За вмісту 6 % K₂O така норма дає близько 15 г K₂O на м², тобто стільки ж, скільки приблизно 30 г сульфату калію.
Якщо pH ґрунту ви не знаєте, з золою краще не захоплюватися, а для калію брати мінеральне добриво: його склад відомий, і реакцію ґрунту воно майже не змінює.
Часті питання
Яке калійне добриво краще для томатів і картоплі?
Сульфат калію: у ньому немає хлору, до якого ці культури чутливі. Хлористий калій під них вносять лише восени, щоб хлор за зиму вимився.
Як зрозуміти, що рослині не вистачає калію?
Старе нижнє листя жовтіє і засихає з країв, ніби обпечене. У томатів плоди дозрівають плямами, частина плоду лишається зеленою.
Коли вносити хлористий калій?
Восени під перекопування, 17–25 г на м² із загортанням на 10–15 см. Навесні – не пізніше ніж за 2–3 тижні до посіву і лише під стійкі до хлору культури, як-от буряк і селеру.
Скільки калію в деревній золі?
Від 1 до 10 % K₂O, залежно від деревини. Зола сильно розкислює ґрунт, тому її вносять тільки на кислі ґрунти з pH нижче 6.
Чи можна вносити калійні добрива навесні?
Так. У більшості випадків весняне внесення працює не гірше за осіннє, а на легких піщаних ґрунтах навіть краще, бо калій не встигає вимитися. Навесні беруть безхлорні форми.