Липа для саду: види, сорти і саджанці

Види і сорти липи

У садах України найчастіше садять липу дрібнолисту (Tilia cordata), рідше – сріблясту, або повстисту (T. tomentosa). Обидві зимостійкі, обидві дають медоносний цвіт, але різняться розміром і стійкістю до спеки.

Розміри з американських джерел переведено з футів у метри. Видно, що джерела розходяться: NC State дає дрібнолистій 15–18 м, RHS – близько 25 м. Різниця пояснюється умовами: у місті й на бідному ґрунті дерево нижче, в парку на суглинку – вище.

Для ділянки на кілька соток реальні два варіанти: компактний 'Halka' або будь-яка липа, яку щороку стрижуть. Вид і великі сорти – для просторих садів і алей.

Скільки місця потрібно липі

Дрібнолиста липа розкидає крону на 10–15 м і дає густу тінь, під якою погано росте навіть газон. Розраховуйте відстань від будинку, межі й грядок хоча б у половину цієї ширини, тобто 5–7 м.

Ще одна причина не садити липу над лавкою чи стоянкою – попелиця. RHS попереджає, що дрібнолиста липа схильна до попелиці й сажистого грибка, а NC State про сріблясту пише, що виділення попелиці дають темний наліт. Улітку під такою липою липнуть машина, плитка і садові меблі.

Якщо великого дерева не хочеться, липу можна тримати меншою, бо вона добре переносить обрізку. NC State відзначає, що липа витримує сильну обрізку, а в Європі з неї формують живоплоти і зелені екрани. RHS називає три класичні формування:

• Шпалера (пліч): гілки розводять у площині на каркасі, виходить «зелена стіна» на штамбах.
• Кронування (полард): щороку зрізають прирости до тих самих «кулаків» на скелетних гілках.
• Порослеве оновлення (копіс): дерево зрізають майже до землі, і воно відростає кущем.

Для невеликого саду найзручніша шпалера: вона дає тінь і затуляє від сусідів, а займає смугу завширшки з метр.

Як вибрати саджанець

Сортові липи розмножують переважно щепленням на підщепу, пише NC State. Тож саджанець 'Greenspire' чи 'Halka' – це щеплена рослина, і місце щеплення варто знайти й оглянути. Воно має бути зарослим, без тріщин і гнилі, а нижче нього не повинно бути пагонів підщепи.

Для посадки на ділянці зручніше брати саджанець у контейнері або з грудкою землі. Його можна садити довше, ніж рослину з відкритим корінням, і він легше переживає першу посушливу весну.

На що ще дивитися:

• рівний центральний провідник без розвилки внизу, якщо ви хочете дерево зі штамбом;
• кора без тріщин і ран від підв'язки;
• листя без липкого нальоту і колоній попелиці з нижнього боку;
• живі білі корінці в дренажних отворах, грудка не пересохла.

Для шпалери чи живоплоту шукайте спеціально сформовані рослини: на шпалерних липах гілки вже розведені на рамі. Звичайний саджанець теж можна сформувати, але це забере кілька сезонів.

Порада. Якщо продавець пропонує «липу» без назви виду й сорту, перепитайте. Сріблясту легко впізнати по листю, сріблясто-білому знизу, а сорт від виду на око не відрізнити – тільки за етикеткою.

Посадка

Липу садять навесні до розпускання бруньок або восени після листопаду, з жовтня до стійких морозів. Контейнерну рослину можна садити й улітку, якщо є можливість поливати.

Місце підійде сонячне або в півтіні. NC State радить суглинистий, вологий, але дренований ґрунт з pH від 6 до 8 і вище: липа нормально переносить лужні ґрунти. Мокрі низини, де стоїть вода, і сильну посуху вона не терпить.

1. Викопайте яму вдвічі ширшу за грудку коренів і такої ж глибини.
2. Встановіть кілок до посадки, з боку переважних вітрів.
3. Поставте саджанець так, щоб коренева шийка була на рівні землі, а не нижче.
4. Засипте яму тим самим ґрунтом, ущільнюючи його руками, і рясно полийте.
5. Підв'яжіть стовбур і замульчуйте коло компостом або корою.

Після посадки головне – вода. NC State прямо пише, що в посуху липу треба поливати, особливо молоду. Перші роки тримайте пристовбурне коло вологим і чистим від трави.

Цвітіння і липовий цвіт

Липа дрібнолиста цвіте з червня до початку липня, за даними NC State, а RHS пише про середину літа. Квіти дрібні, кремово-жовті, дуже запашні. Щодо кількості квіток у суцвітті джерела трохи розходяться: NC State називає 5–7, RHS – до 10.

Срібляста липа цвіте в червні – липні, а її квіти кремово-білі. Обидва види дуже приваблюють бджіл: NC State окремо відзначає, що з дрібнолистої липи бджоли роблять відмінний мед. Тому липу охоче садять пасічники.

Цвіт для чаю збирають у суху погоду, з дерев подалі від доріг. Суцвіття зрізають разом з приквітком, сушать у затінку, розклавши тонким шаром, і зберігають у паперових пакетах або в банці з кришкою.

Для збору цвіту зручніше невисоке або стрижене дерево: зі шпалерної липи суцвіття знімають з землі, без драбини, а з 15-метрового дерева дістануть тільки нижні гілки.

Обрізка, шкідники і хвороби

Липу обрізають у період спокою, наприкінці зими, поки не почався сокорух. Дорослому дереву потрібна лише санітарна обрізка: прибрати сухі, зламані й перехрещені гілки. Стрижені та шпалерні липи формують щороку, вкорочуючи прирости.

NC State пише, що серйозних шкідників і хвороб у дрібнолистої липи немає, але кілька проблем трапляються регулярно.

Якщо поруч є місце, де часто паркуються, срібляста липа з сортом 'Brabant' – розумніший вибір: NC State описує його листя як стійке до попелиці.

Важливо. Не садіть липу в мокрій низині. Застій води вона не переносить, а RHS серед можливих хвороб називає фітофторну гниль коріння.