Церцис: види, сорти, посадка і догляд

Що таке церцис

Церцис цвіте у квітні–травні, ще до появи листя, і квітки сидять прямо на гілках і навіть на стовбурі. За спостереженнями Криворізького ботанічного саду, одна квітка живе 6–7 днів, а суцвіття – близько 15 днів. У церциса канадського декоративна фаза цвітіння там тривала 15–16 днів.

Квітки дрібні, метеликові, як у гороху: церцис належить до родини бобових. Колір – від світло-рожевого до рожево-бузкового. Після цвітіння розпускається серцеподібне листя, а влітку з'являються пласкі бурі боби, які висять на гілках до зими.

У садах трапляються два види: церцис канадський (Cercis canadensis) і європейський (Cercis siliquastrum), який ще називають іудиним деревом. Обидва ростуть то деревом, то кущем на кілька стовбурів. Автори криворізької статті пишуть, що північноамериканські види витриваліші, а китайські й середньоазійські в наших широтах виростити практично неможливо.

Церцис не швидкий у цвітінні. У парку «Веселі Боковеньки» на Кіровоградщині, за повідомленням Суспільного, саджанець із Криворізького ботсаду вперше зацвів лише через кілька років після посадки. Тож купуючи маленьку рослину, налаштуйтеся почекати.

Види і сорти церциса

Для більшої частини України надійніший церцис канадський: виробник садивного матеріалу Ebben відносить його до зон USDA 4–9, а європейський – лише до зони 6b, тобто до −20,5…−17,8 °C.

Джерела розходяться і щодо висоти, і щодо морозостійкості. RHS оцінює за британськими мірками і дає обережніші цифри, ніж розплідники. Різниця між −10 і −20 °C для дачника означає одне: європейський церцис у центрі України ризикований, особливо в перші роки.

Forest Pansy садять заради листя: навесні воно пурпурове, восени, за RHS, стає помаранчевим, бронзовим і червоно-пурпуровим. Але NC State позначає цей сорт як схильний до вертицильозу. Для холодних районів беріть видовий канадський церцис.

Як вибрати саджанець

Церцис купують тільки в контейнері. NC State прямо пише, що він не переносить порушення коріння, тож рослина з відкритим корінням чи викопана з ґрунту приживається погано.

Що перевірити:

• вид на етикетці: C. canadensis для центру і півночі, C. siliquastrum – для півдня;
• розмір: молодий саджанець у контейнері приживається краще, ніж велике дерево з грудкою;
• кора без тріщин і запалих темних плям – це можуть бути ознаки раку кори, який NC State ставить першим у списку хвороб церциса;
• листя без в'янення окремих гілок: так проявляється вертицильоз.

Купуйте навесні, коли видно, як рослина вийшла із зими. Якщо на гілках є бутони, тим краще: ви одразу побачите колір.

Порада. Для холодного району беріть видовий канадський церцис, а не декоративний сорт. Видова рослина, за Ebben, витримує зону USDA 4, а Forest Pansy RHS оцінює лише в −15…−10 °C.

Саджанець, який довго простояв у тісному контейнері, з коренями, закрученими по колу, краще не брати: розплутати їх, не травмувавши, не вийде.

Посадка: одразу на постійне місце

Церцис садять один раз і назавжди. NC State радить якнайшвидше висадити його на постійне місце і добре поливати, поки не вкорениться. Найкраще садити навесні: до зими рослина встигає вкоренитися.

Місце – сонце або півтінь. Ґрунт помірно родючий, глинистий чи піщаний, але не мокрий: NC State пише, що церцис не терпить перезволоження. Європейський церцис, за даними Van den Berk, добре почувається на вапнякових піщаних і суглинкових ґрунтах і посуху витримує.

Порядок посадки:

1. Викопайте яму вдвічі ширшу за грудку, на глині зробіть дренаж.
2. Обережно вийміть рослину з контейнера, не розбиваючи грудку.
3. Посадіть на тому ж рівні, на якому вона росла.
4. Рясно полийте і замульчуйте пристовбурне коло.

Головне – не чіпати коріння. Не розпушуйте грудку і не обрізайте корені «для стимуляції».

Європейський церцис має глибоку грубу кореневу систему і, за Van den Berk, не переносить мощення над корінням. Не садіть його поруч із доріжками з плитки.

Догляд і обрізка

Церцис цвіте на старій деревині: RHS описує квітки, що з'являються китицями на старших гілках. Тому сильна обрізка забирає цвітіння, а дерево в кращому разі лише проріджують.

RHS відносить церцис до групи обрізки 1 і радить обрізати в суху погоду наприкінці весни або на початку літа, щоб збудники гнилі не проникли в рани. Видаляйте сухі, зламані й ті гілки, що утворюють слабкі гострі розвилки: саме вони першими відламуються під снігом.

Важливо. Не обробляйте газон під церцисом гербіцидами. NC State попереджає, що він чутливий до гербіцидів і хімії для газонів.

Поливають церцис у перші роки, поки коріння не освоїться. Дорослий канадський церцис, за Ebben, посухостійкий, але в затяжну спеку без дощів його варто полити.

Підживлення мінімальне. Навесні досить шару компосту в пристовбурне коло або невеликої дози фосфорно-калійного добрива. Надлишок азоту дає жирні пагони, які гірше визрівають до зими.

Молоді рослини європейського церциса на зиму мульчують і притіняють від зимового сонця. Van den Berk окремо попереджає, що саме молоді екземпляри чутливі до морозу.

Хвороби і проблеми

Найнебезпечніша хвороба церциса – рак кори (canker), його NC State ставить першим у списку. Він заходить через рани й сухі гілки, тому головний захист – не травмувати дерево.

Коралову плямистість, цикадок і щитівок перелічує RHS, вертицильоз – і RHS, і NC State, а рак кори – NC State.

Більшість цих проблем пов'язана з ранами. Тримайте косарку і тример подалі від стовбура і обрізайте лише в суху погоду.

Живе церцис не дуже довго: за NC State, канадський зазвичай не досягає 75 років. Для саду це цілком достатньо.