Бузина чорна і декоративні сорти: посадка і догляд

Бузина чорна і її декоративні форми

Бузина чорна (Sambucus nigra) в Україні росте майже всюди: у лісах, на узліссях, серед чагарників, часто як здичавіла рослина. Дикий вид – це великий кущ або невелике дерево до 6 м, а декоративні сорти зазвичай стриманіші, 2,5–4 м заввишки. В українському дослідженні в Лівобережному Лісостепу бузину описують як зимо- і посухостійку рослину, яка цвіте й плодоносить щороку.

Зацвітає бузина наприкінці травня або на початку червня, залежно від весни: у 2022 році кущі в Лісостепу зацвіли в третій декаді травня, а в 2021-му – у першій декаді червня, на 10 днів пізніше. Саме цвітіння триває 22–25 днів. Ягоди достигають у серпні – вересні.

Для саду бузину вибирають переважно через листя. Є форми з пурпурово-чорним, золотим і перисто-розсіченим, майже «папоротевим», листям, з рожевими квітами й пурпуровими ягодами. Вони менш буйні за дикий вид, і з ними простіше впоратися на дачній ділянці. Британське Королівське садівниче товариство (RHS) відзначило кілька таких сортів своєю нагородою за садові якості (AGM).

Декоративні сорти

Рейтинг H6 у британській шкалі означає −15…−20 °C, H7 – нижче −20 °C. Для України ці цифри обережні: дикий вид у нас зимує без укриття по всій країні. Sutherland Gold – це бузина червона, інший вид із червоними ягодами, але в саду її використовують так само.

Black Lace і Black Beauty легко сплутати. У Black Lace листя тонко порізане, як мереживо, і кущ виглядає легшим, а в Black Beauty листки ширші, і пляма темного кольору щільніша. Обидва сорти мають рожеві квіти, тож поряд зі звичайною білою бузиною вони помітно контрастують.

Як вибрати саджанець

1. Контейнер від 3 л. RHS зазначає, що бузину зазвичай продають у горщиках на 3 л і більше. Великий дорослий кущ переплачувати не варто: бузина росте швидко.
2. Кілька молодих пагонів. Шукайте рослину з кількома енергійними молодими стеблами і рівномірною формою, а не з одним видовженим пагоном.
3. Назва сорту на етикетці. Black Lace і Black Beauty – торгові назви, а сортові – 'Eva' і 'Gerda'. Захищені сорти позначають PBR, і на етикетці часто вказують обидві назви.
4. Верхівки пагонів. Огляньте молоді кінчики: на бузині часто сидить чорна попелиця, а з саджанцем вона легко потрапить у сад.

Найкращий вибір – невеликий сортовий кущ у 3-літровому контейнері з кількома пагонами. Колір листя на саджанці в тіні магазину може бути блідим, але після посадки на сонці він потемніє.

Посадка і місце

Бузина невибаглива до ґрунту, аби в ньому не застоювалася вода. Садити рослину з контейнера можна весь рік, але найкраще навесні або восени. RHS не радить висаджувати її в мерзлий чи перезволожений ґрунт і в посуху.

Світло вирішує і декоративність, і цвітіння. Пурпурове листя Black Lace найтемніше на сонці, а в тіні тьмяніє. Золоті сорти в густій тіні втрачають колір, зате Sutherland Gold на відкритому південному сонці обпікається, тож їй підходить світла півтінь. Українське дослідження показало, наскільки сильно бузина реагує на освітлення. Кущ на повному світлі дав майже 4 кг суцвіть, у півтіні – 1,7 кг, а в тіні – лише 0,2 кг. До того ж на світлі рослини зацвітали на 5–7 днів раніше.

Порада. Темнолисті сорти садіть на сонячне місце, бажано на тлі світлого паркану чи стіни. На такому фоні пурпурове листя і рожеві суцвіття виглядають найефектніше.

Перший рік новий кущ поливають регулярно, поки коріння не вийде за межі посадкової ями. Дорослу бузину поливають лише в тривалу посуху. Ознаки нестачі води – зморщене листя з бурими краями і передчасний листопад.

Обрізка і підживлення

Молоду бузину не обрізають приблизно два роки після посадки, поки вона не вкорениться. Далі обрізку підбирають під свою мету.

Для найяскравішого листя і компактного куща декоративну бузину сильно вкорочують щороку наприкінці зими або рано навесні. Після такої обрізки вона дає хвилю свіжих кольорових пагонів. Якщо щорічна обрізка здається надто радикальною, Sutherland Gold, за даними RHS, можна омолоджувати «на пеньок» раз на 3–4 роки. Розрослий старий кущ теж стримують обрізкою, залишаючи молодий приріст ближче до землі.

Підживлювати бузину здебільшого не потрібно. Виняток – кущі після сильної обрізки: навесні їм дають універсальне комплексне добриво, наприклад нітроамофоску, і мульчують ґрунт органікою. RHS не наводить конкретних доз, тож орієнтуйтеся на норму з упаковки для декоративних кущів.

Розмножують бузину живцями. Найнадійніші зелені живці з верхівок цьогорічних пагонів, які нарізають у квітні – червні. Без теплиці можна брати здерев'янілі живці з пагонів поточного року з середини осені до кінця зими.

Ягоди, квіти і безпека

RHS прямо попереджає: усі частини бузини отруйні у сирому вигляді, зокрема для собак і котів. Їстівні тільки стиглі ягоди після термічної обробки – з них варять джем, чатні, вино й сиропи. Квіти заварюють гарячою водою з лимоном, лимонною кислотою й цукром на кордіал або додають у випічку і десерти. Сорти з пурпуровим листям теж дають їстівні після варіння ягоди.

Збирати суцвіття для кордіалу краще з кущів на сонці. У дослідженні в Лівобережному Лісостепу найважча парасолька важила близько 12,7 г, а максимум – 209 суцвіть з однієї рослини – зафіксували на повному світлі. Висоту крони для зручного збору там радять тримати в межах 2,5–3 м.

Важливо. Не дозволяйте дітям їсти сирі ягоди просто з куща і не залишайте опалі ягоди там, де гуляють собаки. Навіть стиглі плоди безпечні лише після варіння.

Шкідників у бузини небагато. Найчастіше на молодих пагонах з'являється чорна попелиця, рідше – павутинний кліщ. Зрідка трапляється вертицильозне в'янення, і тоді уражені гілки вирізають до здорової деревини.