Пеларгонія: види, вибір, догляд і зимівля

Зональна, плющолиста чи королівська

У продажу найчастіше трапляються три групи пеларгонії, і доглядають за ними по-різному. Зональна росте кущиком і цвіте все літо, плющолиста звисає з кашпо, а королівська дає великі гофровані квітки, але тільки в прохолоді.

Кожна група має своє місце. Зональну садять у квітник, у вазони біля входу й на балкон, плющолисту – у підвісні кошики й балконні ящики. Королівську продають квітучою наприкінці зими і навесні, і це радше кімнатна рослина: за даними Університету штату Айова, у спекотне літо вона майже не цвіте.

RHS виділяє ще кілька груп: ароматні пеларгонії з запашним листям, «ангелів» (компактніших за королівські, з темними плямами на верхніх пелюстках) і так звані unique. Для дачника вони цікаві як колекційні горщикові рослини, догляд за ними подібний до королівської.

Як вибрати і купити пеларгонію

Пеларгонію продають з березня до червня, і краще брати її в магазині з гарним світлом. Рослина, яка тижнями стояла в темному залі, витягнута й бліда, а відновлюватиметься довго.

Перед покупкою огляньте кущ з усіх боків:

• листя рівне, без бурих водянистих плям і жовтих облямівок: так виглядає бактеріальна плямистість, яку не лікують;
• на нижньому боці листя немає білокрилки й попелиці, а в пазухах – павутинки;
• на листі немає коркових горбочків – це набряк від перезволоження;
• кущ щільний, з короткими міжвузлями, а не одне довге стебло з китицею на верхівці;
• на квітках і бутонах немає сірого пухнастого нальоту сірої гнилі.

Найважливіше в цьому списку – плями на листі: бактеріальна плямистість переходить на інші рослини, і хвору пеларгонію доводиться викидати. Решту дефектів можна виправити світлом, поливом і прищипкою.

Перевірте й назву на етикетці. P. peltatum – це плющолиста для кашпо, P. × domesticum (Regal) – королівська, яка в спеку на вулиці не цвістиме. Для квітника біля будинку беріть зональну. Королівська доречна як подарунок і для прохолодного світлого підвіконня, де вночі близько +10…+16 °C.

Порада. Пеларгонію з бутонами, а не з повністю розкритими суцвіттями, легше перевезти й пересадити: вона довше цвістиме вже у вас удома.

Посадка і догляд улітку

Надвір пеларгонію виносять, коли минуть заморозки: в Айові це середина – кінець травня, у Британії RHS називає кінець травня. Для центру України це орієнтовно та сама друга половина травня. Перед тим кущі два тижні привчають до вулиці, щодня виставляючи на кілька годин.

Зональна цвіте найрясніше на сонці, щонайменше 6 годин прямого світла на день. Плющолиста в спеку краще почувається з тінню після обіду, королівська – у легкій півтіні. Ґрунт потрібен пухкий, з хорошим стоком води.

У горщиках і ящиках у спекотну суху погоду поливають 2–3 рази на тиждень, у ґрунті – раз на тиждень, якщо немає дощу. Лийте під корінь: мокре листя довше сохне, і на ньому швидше розвиваються плямистості й сіра гниль.

Схема в таблиці – за рекомендаціями RHS. Підійде будь-яке рідке добриво для квітів або монокалійфосфат у фазу цвітіння.

Відцвілі суцвіття видаляють регулярно: проведіть пальцями вздовж квітконоса до основи й відламайте його біля стебла. Тоді кущ витрачає сили на нові бутони, а не на насіння.

Зимівля в хаті: три способи

Мороз пеларгонія не переносить, тож до перших заморозків її забирають у дім. Університет штату Айова описує три способи, і вибір залежить від того, скільки у вас світлого місця.

Перший спосіб найнадійніший, але потрібне південне або західне вікно. За порадою Університету Клемсона, ідеально вдень +18…+21 °C, уночі близько +13 °C. В Айові для кімнатного утримання наводять і тепліші ночі, +16…+18 °C. Головне, щоб кущ не стояв біля батареї: у теплі й темряві він витягується.

RHS зазначає, що при +7…+10 °C багато пеларгоній продовжують цвісти всю зиму. Узимку поливають помірно, щоб земля між поливами підсихала: мокрий холодний субстрат – найчастіша причина гнилі.

Важливо. Без підсвічування в листопаді – лютому пеларгонія на північному вікні слабшає й голішає. Лампа денного світла на висоті близько 30 см, увімкнена на 16 годин, рятує ситуацію.

Живцювання і весняна обрізка

Живцями пеларгонію найпростіше оновити й зберегти сорт: кущ за кілька років дерев'яніє і голішає знизу. Для зимівлі живці ріжуть наприкінці літа, а для розмноження – з весни до осені.

Як укорінити живець за методикою Університету штату Айова:

1. Зріжте верхівку пагона завдовжки 7,5–10 см і видаліть нижнє листя.
2. Вмочіть зріз у стимулятор коренеутворення.
3. Встроміть у вологий вермикуліт або суміш перліту з торфом, тільки щоб живець стояв.
4. Накрийте прозорим пакетом і поставте на світло без прямого сонця.
5. Через 6–8 тижнів, коли з'являться корені, пересадіть в окремий горщик.

Повільний старт тут нормальний: перші тижні живець не росте, бо вкорінюється. Навесні RHS радить пересадити вкорінені живці в горщики діаметром 9 см і прищипнути верхівки, щоб кущик гілкувався.

Перезимований дорослий кущ у березні обрізають, залишаючи пагони близько 10 см. Через кілька днів прокидаються бічні бруньки, і до травня рослина знову виглядає пишною.

Проблеми і помилки

Більшість бід пеларгонії – від надлишку води і нестачі світла. Обприскування тут допомагає рідше, ніж зміна поливу й місця.

Зі шкідників на пеларгонії трапляються білокрилка, попелиця й павутинний кліщ. Їх зручніше помітити рано, оглядаючи нижній бік листя раз на тиждень; про боротьбу з попелицею – на сторінці попелиця.

NC State відносить плющолисту пеларгонію до рослин, отруйних для котів і собак, тож у квартирі з тваринами ставте горщики туди, де їх не гризтимуть.