Азотні добрива: які бувають і як вибрати

Навіщо азот і як видно його нестачу

Азот рослина витрачає насамперед на листя і пагони. Коли його бракує, нижнє, старше листя блідне, жовтіє, у капусти часто набуває червоно-фіолетового відтінку, як на фото вгорі. Рослина забирає азот зі старих листків і віддає молодим, тому верхівка ще довго лишається зеленою.

Надлишок азоту теж шкодить, і помітити його складніше. Університет Міссурі попереджає: зайвий азот на томатах до цвітіння дає густе листя і погану зав'язь, а пізніше може посилити вершинну гниль. Для батату, кавунів і пряних трав підживлення азотом там узагалі не радять: врожай і якість падають. У квітучих однорічників надлишок азоту відсуває цвітіння.

Тож азотне добриво – не «чим більше, тим краще». Його дають тоді, коли рослина нарощує зелену масу або починає наливати плоди, і в дозі, яку розраховано за вмістом азоту.

Морква, буряк, пастернак і салат, за даними того ж університету, здебільшого не потребують підживлення азотом, якщо ґрунт добре заправили перед сівбою. Для капусти, томатів, огірків і картоплі університет, навпаки, дає окремі строки підживлення.

Чотири добрива: порівняльна таблиця

На полицях садових магазинів найчастіше трапляються чотири азотні добрива. Вони відрізняються вмістом азоту майже втричі і по-різному змінюють кислотність ґрунту.

СуперАгроном наводить і цифри підкислення: кислотність від 1 ц карбаміду нейтралізує 0,83 ц вапна, від 1 ц аміачної селітри – 0,74 ц. Кальцієва селітра, навпаки, фізіологічно лужна.

З таблиці видно, що «найкращого» азотного добрива немає. Карбамід вигідний за концентрацією, селітра – за швидкістю, сульфат амонію і кальцієва селітра несуть другий елемент і змінюють pH у протилежні боки. Вибір залежить від ґрунту і культури.

Скільки сипати: рахуйте за азотом

Щоб замінити одне азотне добриво іншим, порахуйте, скільки в нормі чистого азоту. Формула проста: грами добрива = грами азоту ÷ відсоток азоту × 100.

Корнельський університет дає готові еквіваленти. На ту саму дозу азоту потрібно 7,5 частини карбаміду, 16,5 частини сульфату амонію і 23 частини кальцієвої селітри. Для разового літнього підживлення овочів він радить таку кількість на 100 кв. футів, яку ми перевели в грами на 1 м²:

У всіх чотирьох випадках на квадратний метр потрапляє 4–5,5 г азоту. Різниця в масі добрива відображає тільки концентрацію.

На практиці це означає: якщо на грядку радили 12 г аміачної селітри, а у вас карбамід, беріть приблизно 9 г. Якщо є лише кальцієва селітра – близько 27 г. Розчиняйте норму у воді: Корнельський університет радить близько 0,8 л розчину на 1 м².

Як вибрати під ґрунт і культуру

Головний критерій – кислотність ґрунту. Корнельський університет вибирає азотне добриво для літнього підживлення саме за pH.

• pH нижче 6,5 – кальцієва селітра: вона не підкислює ґрунт ще більше і додає кальцій.
• pH до 7,3 – аміачна селітра.
• pH вище 7,3 – сульфат амонію або карбамід, бо вони трохи підкислюють лужний ґрунт.
• Лохина – сульфат амонію, а при pH нижче 5 карбамід. Нітратні добрива для неї шкідливі.
• Обприскування по листу – карбамід, у слабкому розчині 40–50 г на 10 л.
• Томати й перець з вершинною гниллю в минулі роки – кальцієва селітра в ґрунт плюс рівний полив.

Якщо pH ґрунту невідомий, почніть з тест-смужок: від результату залежить, яке з чотирьох добрив буде корисним, а яке погіршить ситуацію.

Друге питання – зберігання. Аміачна селітра – окисник, СуперАгроном називає її вибухо- і пожежонебезпечною. Якщо зберігати добрива ніде, крім сараю з пальним і дровами, краще взяти карбамід або кальцієву селітру.

Порада. Для городу без особливих вимог найпростіше мати один пакет карбаміду: він найконцентрованіший, займає мало місця і годиться і в ґрунт, і по листу.

Коли вносити і коли зупинитися

Азотні добрива вносять навесні й у першій половині літа. Восени їх у ґрунт не дають: СуперАгроном пояснює, що нітратний азот за зиму вимивається нижче кореневого шару.

Університет Міссурі радить перше підживлення зазвичай через 4–6 тижнів після посадки, а далі – за фазами культури.

Корнельський університет для свого клімату ставить межу: літні азотні підживлення – до 1 вересня, далі вони вже не потрібні. Для дерев і ягідників азот у ґрунт закінчують ще раніше, щоб пагони встигли визріти.

Єдиний осінній виняток – обприскування опалого листя яблуні 5% розчином карбаміду проти парші. Це не підживлення, а санітарна обробка, і її описано на сторінці карбаміду.

Типові помилки

Більшість проблем з азотними добривами – це або надлишок, або гранули, які лишилися на поверхні чи на листі.

Найнадійніший захист від більшості помилок – розчиняти норму у воді й поливати по вологому ґрунту. Так азот розподіляється рівно, а опіки стають рідкістю.

Важливо. Якщо грядку щороку заправляють перегноєм чи компостом, починайте з нижньої межі норми: частину азоту рослини вже отримують з органіки.