Обрізка яблуні восени і навесні

Коли обрізати: восени чи навесні

Джерела розходяться саме в питанні осінньої обрізки, і причина – у кліматі.

Британські зими м'які, тож там різати можна відразу після листопаду. Американські університети працюють у кліматі з морозами, ближчому до нашого, і всі троє радять чекати кінця зими.

Для центру і півночі України висновок такий: основну обрізку робіть у лютому–березні, коли мине найсильніший мороз, і закінчуйте до набрякання бруньок. На півдні з м'якою зимою межа розмиваєтся, але ризик несподіваних морозів після осінніх зрізів лишається.

Що можна зробити восени

Осінь – час санітарної обрізки, а не формування. RHS радить починати будь-яку обрізку з видалення сухих, хворих і пошкоджених гілок, і цю частину роботи можна зробити відразу після листопаду.

Восени варто:

• вирізати сухі, зламані й уражені хворобами гілки до здорової деревини;
• зняти з дерева муміфіковані плоди, бо в них зимує моніліоз;
• зібрати опале листя з-під крони, якщо влітку була парша;
• видалити поросль від кореня і зі штамба.

Усе інше – вкорочення, проріджування, формування – переносьте на кінець зими. Великий зріз, зроблений у листопаді, стоїть відкритим усю зиму, і саме через це американські університети застерігають від ранньої обрізки.

Інші осінні роботи в саду, від обприскування до прибирання листя, зібрано на сторінці обробка саду восени.

Важливо. Якщо восени зламалася велика гілка під вагою врожаю, не чекайте весни: зріжте її до цілої деревини одразу, щоб розщеп не пішов далі по стовбуру.

Скільки вирізати за один раз

RHS дає чітку межу: за рік – не більше 10–20 % крони. Якщо вирізати більше ніж п'яту частину, дерево відповідає масою вовчків – сильних вертикальних пагонів, які не плодоносять і загущують крону.

Щоб не перестаратися, працюйте в такому порядку:

1. сухі, хворі й пошкоджені гілки;
2. сильні пагони, що ростуть усередину крони;
3. гілки, що звисають донизу, – до бічної гілки, спрямованої вгору, або до стовбура;
4. вовчки завдовжки 23 см і більше – повністю, без пеньків.

Після перших двох пунктів часто виявляється, що ліміт уже майже вичерпано, і решту краще лишити на наступний рік.

Кінці основних гілок мають бути на відстані 40–45 см одна від одної, а загущені плодові гілочки (кільчатки) RHS проріджує до 10–15 см. Задовгу гілку вкорочують до бічного відгалуження, товщина якого – приблизно третина товщини гілки, що видаляється.

Орієнтир, що обрізка збалансована, дає Університет штату Айова: у дорослої плодоносної яблуні річний приріст має бути 25–38 см. Якщо пагони значно довші, минулого разу вирізали забагато.

Формування крони молодої яблуні

Найпоширеніша форма – з центральним провідником: один стовбур і яруси скелетних гілок, крона нагадує піраміду. Цифри для неї найдокладніше наводить Університет штату Юта.

Тут джерела трохи розходяться. Університет Міннесоти радить такий самий кут 60°, але відстань між гілками близько 30 см, а Університет штату Айова – 3–4 скелетні гілки з кутом близько 45°. Спільне в усіх одне: гілки з широким кутом міцніші і раніше починають плодоносити.

У перші 1–3 роки зрізів потрібно мало, головне – правильно вибрати гілки. Гострий кут виправляють розпіркою: для пагонів коротших за 15 см Університет Міннесоти пропонує звичайну дерев'яну прищіпку, яку знімають наприкінці сезону. Якщо провідник росте занадто сильно, вкоротіть приріст приблизно на чверть.

Порада. Скелетну гілку, товщу за половину провідника, видаліть або відхиліть горизонтально. Інакше вона почне конкурувати з провідником, і з часом у розвилці утвориться слабке місце.

Як правильно робити зріз

Від техніки залежить, як швидко заросте рана. Тут джерела сходяться на кількох простих правилах.

Гілку видаляють до кільця – потовщення біля основи, де вона відходить від стовбура. Пеньків не залишають: на них кора відмирає, і рана довго не заростає. Велику гілку спочатку підпилюють знизу, а потім допилюють зверху, щоб вона під власною вагою не здерла кору зі стовбура.

Зрізи бувають двох типів:

• проріджувальний – гілку прибирають повністю до бічної або до стовбура; він менше збуджує ріст і відкриває крону для світла;
• вкорочувальний – пагін зрізають над брунькою; нижче зрізу проростає кілька сильних пагонів.

Університет штату Айова попереджає, що часті вкорочування посилюють ріст і відкладають плодоношення. Тому на дорослому дереві переважають проріджувальні зрізи, а вкорочення лишають для молодого провідника й окремих задовгих гілок.

Вовчок, якщо вже вкорочуєте, ріжте приблизно на чверть над брунькою, що дивиться назовні: так новий пагін піде від центру крони, а не всередину.

Омолодження старої яблуні

Стару занедбану яблуню не обрізають за один раз. Університет штату Айова радить знижувати висоту поступово, за 2–3 роки, вкорочуючи гілки до бічних відгалужень. Університет Міннесоти пропонує подібну схему: у перший рік видалити кілька великих гілок, щоб відкрити крону, у другий – ще кілька.

Причина та сама – межа 10–20 % крони за рік. Сильна обрізка збуджує ріст, і замість плодів дерево виганяє вовчки. Після омолодження їх стане більше в будь-якому разі, тож улітку доведеться за ними стежити.

Зрізи розподіляйте по всій кроні, а не зосереджуйте з одного боку. Мета – знову отримати плодову деревину всередині крони, куди роками не потрапляло світло.

Якщо дерево дуже старе, з дуплами чи гниллю в стовбурі, оцініть, чи варто його рятувати. Іноді простіше посадити поруч молоду яблуню і через кілька років прибрати стару; сорти для заміни підібрано в статті сорти яблуні.

Літня обрізка

Влітку яблуню не формують, а підправляють. Університет штату Айова допускає помірну літню обрізку, щоб прибрати вовчки і стримати занадто сильний ріст.

Університет штату Юта радить видаляти вовчки ще зеленими, наприкінці весни – на початку літа: їх просто обламують або виривають рукою. Тоді пагін відростає слабше, ніж після зимового зрізу.

Окремий випадок – бактеріальний опік. Уражену гілку вирізають на 20–30 см нижче за найнижчу видиму ознаку хвороби, а якщо опік у саду вже був, із літньою обрізкою чекають сухої спекотної погоди.

Важкої обрізки влітку уникайте: Університет штату Айова допускає в цей час лише помірну, а Університет Міннесоти попереджає, що сильна обрізка штовхає дерево в ріст замість плодів. Літо – час для кількох хвилин біля дерева раз на кілька тижнів, а не для пилки.