Азиміна трилопатева: сорти, посадка і догляд

Чи витримає азиміна український клімат

Азиміна трилопатева (Asimina triloba) зимує в зоні USDA 5, тобто витримує близько −26 °C: таку межу дає програма з азиміни Університету штату Кентуккі. Український агропортал EastFruit пише про короткочасні морози до −30…−35 °C. Перша цифра обережніша, і краще орієнтуватися на неї: дерево, яке пережило мороз, ще не обов'язково дасть урожай.

Це невелике листопадне дерево заввишки 3,7–7,6 м з великим листям завдовжки 10–25 см. Цвіте у квітні – травні приблизно три тижні, ще до розпускання листя. Квітки пурпурово-бордові, до 5 см у діаметрі. За спостереженнями Корнелльського університету, азиміна зацвітає пізніше за яблуню, персик і грушу, тому весняні заморозки рідше забирають у неї урожай.

Найбільше вимог азиміна має до вологи. На батьківщині вона отримує щонайменше 810 мм опадів на рік, здебільшого навесні й улітку. Там, де літо сухе, без поливу не обійтися. Не садіть азиміну в низині, де застоюється холодне повітря: Корнелл окремо радить уникати таких «морозобійних улоговин» і захищати дерева від вітру.

Сорти азиміни

Цифри взято з переліку Університету штату Кентуккі. Самі укладачі попереджають, що сорти оцінювали в різних місцях, тож порівнювати їх напряму можна лише приблизно. В описах Університету Коннектикуту плоди Overleese і Convis сягають 450 г, тобто розкид між джерелами великий.

Для України з коротшою осінню надійніші ранні сорти: PA-Golden 1, Sunflower, NC-1 і Overleese встигають дозріти навіть у прохолодний рік. Пізня Susquehanna цікава малою кількістю насіння, але на півночі може не встигнути.

Як вибрати саджанець

1. Щеплений, а не сіянець. Щеплене деревце зазвичай продають дворічним, воно повторює сорт і може дати перші плоди на 3–4-й рік. Сіянець дешевший, але плодоносить на 5–8-й рік, і лише приблизно половина сіянців від хороших плодів дає якісні плоди.
2. Два різні дерева. Азиміна самонесумісна, тому потрібні два генетично різні дерева. Два саджанці одного сорту – це одна генетика, вони один одного не запилять.
3. Контейнер замість викопаного з поля. Корені в азиміни м'ясисті й крихкі, з малою кількістю дрібних корінців. Дерева, вирощені в контейнері, приживаються краще.
4. Невеликий розмір. Університет Коннектикуту радить пересаджувати деревця нижчі за 1,8 м, бо коренева система в азиміни широка і при викопуванні великого дерева сильно страждає.

Найнадійніший варіант для дачі – два щеплені саджанці різних сортів у контейнерах. Якщо бюджет обмежений, другим деревом може бути сіянець: він запилюватиме сортове дерево, хоча якість його власних плодів наперед невідома. Більше про вибір посадкового матеріалу – у розділі Саджанці.

Посадка і перші два роки

Садять азиміну навесні, коли дерево рушає в ріст, або одразу після цього. Відстань між деревами – від 2,5 м, як радять у Кентуккі, до 4,5 м за рекомендацією Корнелла. Ґрунт потрібен глибокий, родючий і дренований, з pH від 5,5 до 7. Важка глина, де після дощу стоїть вода, для азиміни непридатна.

Найчастіша помилка – висадити молоде деревце на відкрите сонце. Сіянці дуже чутливі до прямих променів і перший, а іноді й другий рік потребують притінення. EastFruit пише, що молоді рослини чутливі до сонця до трирічного віку. Дорослим деревам, навпаки, потрібне сонце: у тіні азиміна росте, але плодів дає мало.

Порада. Якщо садите на відкритій ділянці, натягніть з південного боку затінювальну сітку на кілках. Її знімають, коли деревце впевнено пішло в ріст, зазвичай на третій рік.

Після посадки дерево одразу поливають і тримають ґрунт вологим, особливо перші два роки. Фахівці Кентуккі в першій половині сезону раз на кілька тижнів дають збалансоване добриво 20-20-20. Схожий за співвідношенням елементів варіант – нітроамофоска. Порослеві пагони висмикують руками, поки вони маленькі, інакше дерево швидко перетвориться на зарості.

Запилення: чому дерево цвіте, а плодів немає

Одне дерево азиміни, навіть рясно квітуче, майже не зав'язує плодів. Причин дві. Вона самонесумісна, тобто власний пилок зав'язі не дає. До того ж маточка в квітці дозріває раніше, ніж пилок. Запилюють азиміну мухи й жуки, а не бджоли. В українському дослідженні в лісостепу зав'язь формувалася переважно на штучно запилених квітках, бо в прохолодну чи дощову погоду комах-запилювачів майже не було.

Ручне запилення за методикою Кентуккі:

1. Візьміть м'який пензлик для малювання.
2. Зберіть пилок з квітки іншого дерева. Він готовий, коли кулька пиляків стала коричневою й розсипчастою.
3. Нанесіть пилок на маточки квіток, у яких кінчики зелені й блискучі.
4. Не запилюйте всі квітки підряд. Перевантажене дерево дає дрібніші плоди, а гілки можуть зламатися.

Головне правило – пилок тільки з іншого дерева, бажано іншого сорту. Для молодих дерев, які лише вступають у плодоношення, ручне запилення часто вирішує, буде урожай чи ні.

Урожай і зберігання

Щеплене дерево дає перші плоди через 3–4 роки після посадки, сіянець – через 5–7. За даними Кентуккі, сіянці зазвичай починають плодоносити, коли виростуть приблизно до 1,8 м. В Україні плоди дозрівають у вересні – жовтні нерівномірно, тож збір розтягується приблизно на місяць.

Стиглий плід трохи м'якне, якщо легенько натиснути, і легко відділяється від плодоніжки. Стигла азиміна лежить лише 2–4 дні при кімнатній температурі й до трьох тижнів у холодильнику. Ящики з плодами ставлять не більше ніж у два шари, щоб нижні не тиснулися.

Важливо. Насіння азиміни не можна пересушувати: після трьох днів при кімнатній температурі схожість падає нижче 20 %. Якщо хочете посіяти кісточки з купленого плоду, одразу покладіть їх у вологий мох і в холодильник.

Зі шкідниками і хворобами азиміна майже не стикається: так кажуть українські фермери, опитані EastFruit. В Америці квітки виїдає гусінь дрібного метелика Talponia plummeriana, але в українських описах цей шкідник не згадується.