Троянди: групи, вибір саджанця, посадка і укриття

Групи троянд

Троянди в продажу належать до кількох садових груп, і вони різняться висотою, характером цвітіння і зимостійкістю. Цифри в таблиці – з довідника Іллінойського університету, переведені в сантиметри.

Університет Айови уточнює: чайно-гібридні, грандифлора, флорибунда та інші сучасні троянди потребують захисту взимку, бо низькі температури і різкі перепади можуть сильно пошкодити або вбити кущ. Старі садові троянди мають високу зимостійкість і зазвичай обходяться без укриття.

Якщо не хочеться щоосені окучувати кущі, беріть ругози, старі європейські троянди або мініатюрні на власному корінні. Чайно-гібридні дають найкрасивішу квітку на зріз, але й клопоту з ними найбільше.

Як вибрати саджанець

Саджанці троянд продають з відкритим корінням і в контейнерах. Перші дешевші й дають більший вибір сортів, але садити їх можна лише в стані спокою: восени після листопаду або рано навесні. Контейнерні троянди, за RHS, садять увесь рік, коли ґрунт не замерзлий і не пересохлий.

З відкритим корінням Іллінойський університет радить перевіряти три речі:

• пагони товсті й зелені, з гладенькою корою без зморшок;
• саджанець помітно важкий у руці, а гілочки не крихкі;
• бруньки ще сплять: у теплому магазині вони рушають раніше часу, і рослина слабне.

Легкий саджанець зі зморщеною корою пересох, і приживатиметься погано. Восковий шар на пагонах знімати не треба: він сам потріскається і відпаде.

Щеплена троянда має на кореневій шийці потовщення – місце щеплення. Такі кущі часто мають сильніше коріння, але від підщепи можуть рости дикі пагони. Троянди на власному корінні живуть довше і відростають своїм сортом навіть після обмерзання, хоча спершу ростуть повільніше.

Порада. Якщо саджанець з відкритим корінням не можна посадити одразу, тримайте його до двох тижнів у прохолоді, близько +4 °C, обклавши корені вологим торфом чи тирсою. На довший час його прикопують у саду.

Пересохле коріння перед посадкою замочують у воді на ніч, але не довше 24 годин.

Посадка саджанців

Троянди з відкритим корінням садять наприкінці осені, коли опадає листя, або з кінця зими до початку весни. RHS просить не садити в мерзлу землю. Для холодних районів Іллінойський університет вважає за краще жовтень, а не листопад: кущ має час укоренитися до морозів.

Місце потрібне сонячне, щонайменше 5–6 годин сонця на день. Ґрунт готують заздалегідь: на кожен квадратний метр вносять щонайменше відро перепрілої органіки і перекопують на 20–30 см.

1. Викопайте яму на штик лопати завглибшки і вдвічі ширшу за коріння; на ущільненому ґрунті – до 90 см завширшки.
2. Насипте на дно горбик розпушеної землі і розправте по ньому корені.
3. Поставте саджанець так, щоб місце щеплення опинилося на потрібній глибині.
4. Засипте яму, не трамбуючи, і рясно полийте, щоб земля сама осіла.

На місці старої троянди нову не садять у ту саму землю. RHS радить вибрати ґрунт на 45 см углиб і вшир і замінити його землею з іншої частини саду, інакше молодий кущ слабо росте через виснаження ґрунту.

Після весняної посадки CSU радить присипати пагони пухкою вологою землею чи мульчею на 2–7 тижнів, а потім обережно змити її шлангом. Так пагони не пересихають, поки корені не почали працювати.

Глибина щеплення і перша обрізка

Щодо глибини щеплення джерела розходяться, і різниця пояснюється кліматом. Британське RHS садить місце щеплення врівень із ґрунтом, а американські університети з холодними зимами заглиблюють його на кілька сантиметрів.

RHS попереджає, що заглиблене щеплення підвищує ризик відмирання пагонів. Університет Айови пояснює протилежне: щеплення чутливе до сильних морозів і перепадів, і якщо взимку загине все, що над ним, кущ фактично втрачено. Для більшої частини України, де морози сильніші за британські, логічніше орієнтуватися на 5–8 см.

Першу обрізку роблять наприкінці зими або рано навесні. RHS дає такі висоти: чайно-гібридні – 10–15 см від землі, флорибунда – близько 15 см, плетисті й рамблери – 30–40 см, якщо їх не обрізали в розсаднику. У паркових і видових троянд сильні пагони не вкорочують.

Зріз роблять навскіс над зовнішньою брунькою, тоді новий пагін росте назовні, а кущ не загущується.

Полив, мульча, підживлення

Перші два літа після посадки троянду поливають у кожну посуху: RHS пише саме про два сезони, бо коріння ще не пішло вглиб. Поливайте під кущ, не змочуючи листя, – мокре листя довше хворіє.

Щовесни ґрунт мульчують шаром до 8 см, залишаючи біля стебел вільне кільце близько 10 см. Мульча тримає вологу і сама поступово живить ґрунт.

RHS вважає, що троянди в ґрунті не потребують регулярного підживлення, якщо ростуть нормально. Добриво дають, коли приріст слабкий або на листі видно ознаки нестачі елементів. Для цього підходить добриво для квітів або, на початку літа, фосфорно-калійне. Після серпня азот не дають: пагони мають здерев'яніти до зими.

Найпоширеніші проблеми троянд – борошниста роса, чорна плямистість і попелиця на молодих верхівках. Опале хворе листя восени згрібають і прибирають з ділянки: так навесні менше джерел зараження.

Порада. Пагони, що ростуть із землі нижче щеплення, вирізайте біля самого кореня. Це дичка підщепи: якщо її залишити, вона за кілька років заглушить сортову троянду.

Укриття троянд на зиму

Чайно-гібридні троянди й флорибунду вкривають після того, як сильні приморозки вбили залишки листя. Мета, за Університетом Нью-Гемпширу, – тримати основу куща рівномірно холодною: шкодять не самі морози, а чергування замерзання і відлиги.

Підготовка така:

1. Зберіть опале листя і виріжте хворі та зламані пагони.
2. Сильно восени не обрізайте: залиште 45–60 см здорових пагонів, а дуже довгі вкоротіть, щоб вітер не розхитував кущ.
3. Зв'яжіть пагони шпагатом.
4. Окучте основу куща на 25–30 см.
5. Зверху покладіть солому або листя і притисніть їх невеликою кількістю землі.

Перед окучуванням варто знати одну деталь, яку легко пропустити.

Важливо. Землю для окучування приносять з іншого місця, а не згрібають з-під куща. Інакше оголюється коріння якраз тоді, коли йому найбільше потрібен захист.

Плетисті троянди на відкритих, вітряних ділянках після першого сильного морозу знімають з опори, пригинають до землі, пришпилюють кілочками і засипають землею повністю. У захищеному місці досить обмотати пагони мішковиною або ялиновим гіллям і окучити основу на 25–30 см. Старі європейські троянди й ругози укриття не потребують.

Навесні укриття знімають поступово, коли мине загроза сильних морозів: спершу солому, потім розгортають землю.