Дельфініум: сорти, посадка і догляд

Групи дельфініумів

Садові дельфініуми ділять на кілька груп, і від групи залежить не лише висота, а й те, скільки років кущ проживе на клумбі.

Розміри наведено за даними Королівського садівничого товариства Великої Британії (RHS). Близько 40 сортів дельфініуму мають його нагороду за садові якості (AGM), і це зручний орієнтир, коли обираєте серед незнайомих назв.

Для бордюру на роки беріть Elatum або Belladonna: вони довговічні й розмножуються діленням. Гібриди Pacific красиві й дешеві, бо їх вирощують із насіння, але розраховуйте, що через кілька сезонів кущ доведеться замінити.

Місце і ґрунт

Дельфініуму потрібне сонце: у тіні він цвіте слабше і частіше хворіє на борошнисту росу. За даними NC State Extension, повне сонце саме по собі підвищує стійкість до цієї хвороби.

Водночас рослина любить прохолодне літо. Там, де спека тримається тижнями, тобто на півдні України, краще місце – з тінню після обіду. Американські фахівці прямо пишуть, що у вологому спекотному кліматі дельфініум вирощувати важко.

Ґрунт потрібен родючий, з органікою і добрим дренажем. Дельфініум переносить нейтральну і лужну реакцію, тому вапнякові ґрунти йому не заважають. А от застій води небезпечний: у мокрому ґрунті гниє коренева шийка, і кущ може загинути.

Ще одна умова – захист від вітру. Свічка 1,5–2 м на вітрі гнеться і ламається, тому найкраще місце – біля паркану, стіни або за щільними кущами з навітряного боку.

Порада. Якщо ділянка відкрита всім вітрам, обирайте Belladonna або Magic Fountains заввишки близько 1 м: їм вистачає мінімальної опори.

Як вибрати саджанець

Дельфініум продають у контейнерах, а гібриди Pacific – ще й насінням. Від способу розмноження залежить, чи отримаєте ви саме той колір, що на етикетці.

Сорт точно повторюється лише при діленні куща або живцюванні. Сіянці можуть відрізнятися від батьківської рослини і за кольором, і за висотою, тож назва сорту на горщику з насіннєвим дельфініумом – радше обіцянка, ніж гарантія. Для групи Pacific це норма, а от за дорогий сорт Elatum варто платити, лише якщо він вегетативного походження.

Під час огляду зверніть увагу на таке:

• основа пагонів тверда, без потемніння і слизу – це ознака здорової кореневої шийки;
• на листі немає білого борошнистого нальоту, чорних плям і кільцевих візерунків;
• молоді пагони цілі, без вигризів слимаків;
• коріння світле і заповнює горщик, але не закручується щільним клубком.

Якщо хоч один пункт викликає сумнів, краще взяти інший горщик: гниль шийки і віруси не лікуються. Кращий час для покупки – квітень і травень, коли кущ можна одразу висадити.

Посадка, підпори і проріджування

Садять дельфініум навесні, у квітні – травні, або на початку літа. Рослину в контейнері можна висадити й пізніше, якщо поливати в посуху, але не в мокрий чи замерзлий ґрунт.

Кущ розростається на 45 см і більше, а Elatum – до 90 см завширшки. На клумбі їх садять групами по три або п'ять. Глибина – така сама, як у горщику: заглиблена коренева шийка часто загниває.

Підпора потрібна кожному кущу від 1,2 м. Зручно діяти так:

1. Навесні, поки пагони нижчі за 30 см, поставте металеву сітку-опору або щонайменше три кілки навколо куща.
2. Для найвищих сортів біля кожного пагона встромляйте кілок такої ж висоти, як очікувана свічка.
3. Підв'язуйте пагони м'яким шпагатом у міру росту.

Пізніше ставити опору незручно: розгалужені пагони вже не зібрати без зламів. Навесні на дорослому кущі також залишають 5–7 найсильніших пагонів, а решту вищипують, щоб свічки були вищими й щільнішими.

Догляд і повторне цвітіння

Найбільше уваги дельфініум потребує в перше літо: поливайте молодий кущ щоразу, коли ґрунт підсихає. Дорослим рослинам полив потрібен у сухе літо, щоб ґрунт був вологим, але не мокрим.

Навесні навколо куща розкладають шар перепрілої органіки 5 см. На родючому ґрунті цього достатньо, і підживлювати дельфініум у відкритому ґрунті RHS не радить. Інша справа – рослина в контейнері: їй улітку дають рідке добриво з високим вмістом калію, як для томатів, або добриво для квітів за інструкцією.

Повторне цвітіння отримують обрізкою. Відцвілу свічку зрізають біля самої землі, і кущ дає нові пагони, які зацвітають ближче до осені. Після перших морозів обрізають і старе листя.

Раз на 2–5 років дорослий кущ ділять ранньою весною на 2–4 частини, викидаючи здерев'янілу середину. Поділені рослини цвітуть того ж року. Elatum і Belladonna розмножують і живцями: наприкінці весни зрізають біля основи пагони завтовшки з олівець і довжиною 8–10 см, обов'язково не порожнисті. Їх вкорінюють при 15 °C і приблизно через 10 днів розсаджують в окремі горщики.

Отруйність: що треба знати

Отруйні всі частини дельфініуму: квітки, листя, стебла і насіння. Токсичність забезпечують алкалоїди, зокрема дельфінін і аяцин. NC State Extension оцінює ступінь отруєння як високий.

У людини після поїдання рослини печуть губи й рот, німіє горло, з'являються сильне блювання і пронос, м'язова слабкість і судоми, слабкий пульс. У важких випадках настає параліч дихання. Для коней дельфініум теж небезпечний, хоча тварини зазвичай його не їдять, якщо є інший корм. Найбільше алкалоїдів у молодих рослинах, з віком їх стає менше.

Листя може подразнювати шкіру, тому обрізати, ділити кущ і збирати насіння краще в рукавичках. Квіти на зріз ставлять туди, куди не дістануть малі діти і домашні тварини, а опале листя з клумби прибирають.

Важливо. Якщо дитина з'їла частину дельфініуму, одразу телефонуйте 103, не чекаючи перших симптомів.

Не садіть дельфініум біля дитячого майданчика і поруч із загоном для худоби. Для решти саду він не небезпечніший за інші отруйні багаторічники.

Хвороби і шкідники

Головна проблема навесні – слимаки: вони здатні з'їсти молоді пагони дельфініуму начисто. Решта неприємностей здебільшого пов'язана з місцем посадки.

Зверніть увагу, що більшість хвороб із таблиці не лікуються, а запобігаються: сонце, провітрювання і дренаж працюють краще за будь-яку обробку. Фунгіцид має сенс лише проти борошнистої роси, і вносити його потрібно на самому початку, а не коли листя вже біле.