Лілійник: сорти, посадка і догляд

Як цвіте лілійник

Латинська назва Hemerocallis означає «краса на один день». Кожна квітка відкривається вранці і в'яне до вечора, але на одному квітконосі, за даними Університету Каліфорнії, буває 12–15 бутонів, а доросла рослина викидає 4–6 квітконосів. Тому добре розвинений кущ, як пишуть фахівці Клемсонського університету, цвіте 30–40 днів.

За строком цвітіння сорти ділять на ранні, середні й пізні. Є й ремонтантні, які після першої хвилі цвітуть знову, аж до заморозків. Висота – від 20 см у мініатюрних до 1,5 м у високих сортів, а діаметр квітки – від 5 до 20 см.

За поведінкою листя взимку лілійники бувають трьох типів:

• листопадні (dormant) – листя восени повністю відмирає, рослина спить до весни;
• вічнозелені (evergreen) – листя зелене цілий рік;
• напіввічнозелені (semi-evergreen) – проміжний тип.

Клемсонський університет пише, що листопадні краще ростуть у холодних районах, а вічнозелені – у теплому кліматі з м'якими зимами. Для центру й півночі України надійніше обирати листопадні сорти, на півдні вдасться більшість.

Сорти бувають також диплоїдними і тетраплоїдними. У тетраплоїдів квітки більші, колір насиченіший, квітконоси міцніші, а диплоїди дають більше квіток і частіше мають павукоподібну чи махрову форму.

Сорти лілійника

Сортів лілійника тисячі, і в таблиці – кілька перевірених, з даними Клемсонського університету, перерахованими в сантиметри.

Stella de Oro 1985 року отримала медаль Стаута. Низький кущ і цвітіння з кінця весни до осені роблять її зручною для бордюрів.

Для центру України беріть листопадні сорти з таблиці. Вічнозелені на кшталт Joan Senior Клемсонський університет радить для теплого клімату з м'якими зимами.

Місце і ґрунт

Лілійник найкраще цвіте на сонці: фахівці Університету штату Північна Кароліна називають мінімум 6 годин прямого світла на день. У легкій півтіні він теж росте, але в густій тіні, за даними RHS, витягується і цвіте мало.

Легке затінення в найспекотніші години корисне: квітки довше залишаються свіжими. Особливо це стосується темних сортів – пурпурових, винних, майже чорних. На полуденному сонці їхні пелюстки вигорають, тому їх краще садити туди, де після обіду падає тінь.

До ґрунту лілійник невибагливий. RHS пише, що він витримує бідні ґрунти й важку глину, а Клемсонський університет називає оптимальною кислотність pH 6–6,5 і ґрунт, багатий на органіку. Не терпить він лише застою води: на сирій ділянці садять на підняту грядку.

Будьте обережні з рудим лілійником (Hemerocallis fulva) – старим видом з великими помаранчевими квітками. Він швидко розростається, і в США його вважають інвазивним. На клумбі поруч зі слабшими рослинами – іриси, півонії – його доведеться стримувати.

Як вибрати саджанець

Лілійник продають двома способами: з відкритим корінням (кореневище з віялом листя) і в контейнері.

Голі корені продають узимку і ранньою весною, вони дешевші. RHS радить вибирати тверді рослини з бруньками чи короткими паростками і уникати довгих блідих пагонів – це ознака того, що рослина довго лежала в теплі без світла. Корені мають бути щільними, м'ясистими, без гнилі.

Контейнерні рослини продають з весни до осені. Дорослі кущі в горщиках від 1 л садять одразу в ґрунт. Молоді рослини в горщиках 9 см дешевші, але RHS радить спершу кілька місяців дорощувати їх у горщику.

Одиниця саджанця – «віяло» (пучок листя з власним корінням). При діленні в кожній частині залишають 2–3 віяла, тож саджанець з 2–3 віялами – повноцінний, а з одним розвиватиметься довше.

Купуйте сорт з назвою і, якщо живете в центрі чи на півночі, з позначкою dormant (листопадний). Ця інформація є в каталогах і на етикетках.

Порада. Оглядайте листя саджанця: жовті або бурі поздовжні смуги можуть бути смугастою плямистістю листя – найчастішою хворобою лілійника, і її не варто приносити в сад.

Посадка і ділення

Садять лілійник ранньою весною або на початку осені. Університет Каліфорнії радить осінню посадку не пізніше ніж за 6 тижнів до перших заморозків, для центру України це кінець серпня – початок вересня.

Кореневу шийку, тобто місце, де листя переходить у корені, заглиблюють не більше ніж на 2,5 см – так радять фахівці Клемсонського університету і Північної Кароліни. RHS пише, що в дорослої рослини шийка має бути врівень із ґрунтом. Тож орієнтир – від рівня поверхні до 2,5 см углиб, не глибше. Відстань між кущами – 45–60 см, а для ефектної плями RHS радить садити групами по 3 або 5.

Ділять лілійник раз на 3–4 роки за RHS і Північною Кароліною або раз на 3–5 років за Університетом Каліфорнії. Робиться це ранньою весною або одразу після цвітіння.

1. Викопайте кущ і струсіть ґрунт.
2. Розділіть руками або лопатою на частини з 2–3 віялами і здоровим корінням.
3. Вкоротіть листя до 13–15 см.
4. Висадіть на тій самій глибині і рясно полийте.

Поділки, посаджені навесні, того ж літа можуть не зацвісти. Якщо цвітіння в рік ділення важливе, ділить кущ відразу після цвітіння, у серпні.

Догляд

Дорослому лілійнику, за даними Університету Каліфорнії, потрібно щонайменше 2,5 см води на тиждень, тобто близько 25 л на 1 м². Молоді кущі поливають частіше і рясно, до повного промочування ґрунту.

Підживлення не обов'язкове, але допомагає рясніше цвісти. RHS радить повне добриво навесні за нормою з упаковки. Клемсонський університет пропонує два підживлення: добривом повільної дії ранньою весною, коли пішов ріст, і ще раз у середині літа. Північнокаролінські фахівці радять спиратися на аналіз ґрунту. Щовесни корисно насипати шар мульчі й поновлювати його щороку.

Відцвілі квітки краще обривати щодня або через день. Це не лише охайність: за RHS, так ви зменшуєте шкоду від галиці лілійника, яка відкладає яйця в бутони. Коли квітконос відцвів повністю, його зрізають біля основи.

Листя листопадних сортів зрізають пізньої осені або ранньою весною. Якщо не поспішати, у сухому листі перезимують корисні комахи.

У горщику лілійник росте добре, але його треба регулярно поливати і підживлювати, бо невеликий об'єм ґрунту швидко виснажується. Кіт у будинку – привід бути обережним: за RHS, усі частини лілійника отруйні для котів.

Проблеми

Лілійник хворіє мало, і більшість проблем помітна з першого погляду.

Важливо. Деформовані бутони з галицею не кидайте в компост. Личинки йдуть у ґрунт і навесні дадуть нове покоління.

RHS окремо згадує іржу лілійника: у Британії її виявили на завезеній рослині 2001 року, і з того часу вона там не траплялася. Жовтогарячі подушечки на звороті листка – привід ізолювати рослину.