Добрива для картоплі: гній, лунка, підгортання і калій

Скільки живлення забирає картопля

Картопля забирає з ґрунту більше калію, ніж будь-якого іншого елемента. За даними Інституту сільськогосподарської мікробіології НААН, на кожні 100 кг бульб вона виносить близько 0,9 кг калію, 0,5 кг азоту, 0,4 кг кальцію і 0,2 кг фосфору.

Для дачної сотки це легко порахувати. Візьмемо врожай 250 кг з сотки, тобто 25 т/га: саме на 20–25 т/га розраховано рецепт добрив у тому ж посібнику.

Ці цифри не означають, що стільки треба внести: частину дає ґрунт, частину – гній, внесений раніше. Але співвідношення показове: калію картоплі потрібно майже вдвічі більше, ніж азоту.

Університет Міннесоти пише коротше: картопля потребує більше добрив, ніж інші овочі. Найкраще вона росте на слабокислому ґрунті з pH 6–6,5, хоча витримує і pH 5.

Звідси логіка всієї схеми: органіку і калій закладають заздалегідь, фосфор і частину азоту – при посадці, решту азоту – під час підгортання. Ранні й пізні сорти зібрано в розділі сорти картоплі.

Гній і органіка: коли і скільки

Гній під картоплю вносять з розрахунку 5–6 кг на 1 м², якщо це гній великої рогатої худоби чи свиней, і 4–5 кг, якщо кінський або овечий. Такі норми дає посібник НААН, а на легких ґрунтах дозволяє збільшити дозу до 8–9 кг на 1 м².

Строк залежить від ґрунту. На суглинках органіку заорюють або закопують восени, на пісках – навесні. Органічні добрива віддають поживу в рік внесення і наступного року, тому досить вносити їх раз на два-три роки.

Зі свіжим гноєм є ще одна причина бути обережним – парша. Університет Вісконсину радить уникати під картоплю всього, що підвищує pH ґрунту: вапна, кальцієвої і калієвої селітри і свіжого гною. Парша майже не розвивається при pH нижче 5,2, а для городу компромісом вважають pH близько 6,5.

Важливо. Деревна зола теж підлужує ґрунт: Карітас України нагадує, що в ній є вапно, і радить при невідомому pH вносити її восени під перекопування. Посібник НААН при цьому додає золу в лункову суміш, тож на нейтральному чи лужному ґрунті краще обійтися без неї.

Мінеральні добрива навесні

Мінеральні добрива під картоплю вносять навесні. Посібник НААН дає норму в діючій речовині: азоту і фосфору 45–60 кг, калію 60–75 кг на гектар. На сотку це 450–600 г азоту і фосфору і 600–750 г калію: кілограми на гектар множимо на 10 і отримуємо грами на сотку.

У готових добривах це виглядає так. 450–600 г азоту дадуть 2,8–3,8 кг нітроамофоски 16-16-16 на сотку, і з нею прийде стільки ж фосфору й калію. Калію буде замало, тож його добирають окремо.

У тому ж посібнику є готовий рецепт для врожаю 20–25 т/га: 7,5 кг нітрофоски 16-16-16 і 1 кг калімагнезії на сотку. Азоту в ньому 1,2 кг, удвічі більше за діапазон 45–60 кг/га. Джерело цієї різниці не пояснює, тож на родючому ґрунті після гною краще триматися нижчої норми.

Норми двох нижніх рядків узято з етикеток, і залежать вони від запасу фосфору й калію в ґрунті. Посібник НААН радить не вносити всю норму відразу: 1/2 або 2/3 дати навесні, решту – як підживлення під час підгортання.

Що класти в лунку при посадці

Найвигідніше вносити добриво не врозкид, а в лунку чи борозну під бульбу: так воно ближче до коренів. Посібник НААН радить такий порядок:

1. Покласти в лунку добриво.
2. Присипати його шаром ґрунту.
3. Покласти бульбу і засипати.

Цей порядок однаковий і для органіки, і для мінеральних добрив: бульба не лягає прямо на гранули.

У лунку кладуть 200–300 г перегною або 400–500 г компосту. Є й рецепт суміші: відро перегною, півлітрова банка суперфосфату, 4–5 банок сухого пташиного посліду і 2–3 банки деревної золи. Такої суміші дають 250–300 г, тобто неповну півлітрову банку, під кожен кущ.

З мінеральних добрив простіше взяти комплексні гранули. Посібник Карітасу України радить розкласти приблизно по столовій ложці комплексного добрива між бульбами в борозні.

Це варіанти, а не обов'язковий набір: в одну лунку досить чогось одного. Про курячий послід і суперфосфат детальніше на їхніх сторінках.

Підгортання і азотні підживлення

Азот, залишений на потім, вносять під час підгортання. Університет Міннесоти радить перше підживлення приблизно через чотири тижні після посадки: розсипати добриво вздовж ряду і загорнути його ґрунтом під час підгортання, а через два тижні повторити.

Норма там дана на довжину ряду: 0,15 фунта азоту на 50 футів, тобто близько 4,5 г азоту на 1 погонний метр за одне підживлення. У готових добривах це:

Коли починати підгортати, джерела радять по-різному. НААН – при висоті сходів 10–15 см, а останнє підгортання – перед змиканням рядків. Міннесота – коли стебла близько 30 см, і далі ще один-два рази; за сезон набирається 15–20 см насипаного ґрунту.

На легких ґрунтах посібник НААН радить підживлення у фазі повних сходів, перед підгортанням, розкидаючи добриво в міжряддях. З органіки годяться гноївка чи коров'як, розведені в 5–10 разів, 120–150 л на сотку. Проливають їх одразу після доброго дощу або поливу, коли земля промокла на 20–25 см.

Порада. Перше підгортання і перше азотне підживлення зручно робити за один захід: розсипали добриво вздовж ряду, підгорнули, і гранули вже під землею.

Калій, хлор і парша: типові помилки

Калій під картоплю навесні дають тільки в безхлорній формі, а хлористий калій – лише восени. Посібник НААН пояснює: за зиму хлор, згубний для картоплі, встигає вимитися. Етикетки безхлорних добрив теж окремо називають картоплю культурою, чутливою до хлору, а сульфат калію – найбезпечнішою формою калію на початку росту.

Не всі калійні добрива однаково підходять. Університет Вісконсину серед добрив, що підвищують pH і сприяють парші, називає калієву і кальцієву селітру.

Крім добрив, бульбам потрібна волога. Вісконсин радить добре поливати картоплю саме тоді, коли формуються бульби: це ще й захист від парші. Як вписати картоплю в сезонну схему всього городу, описано в статті добрива для городу, а про вибір калійних добрив – у статті калійні добрива.