Картопля Рокко: опис сорту

Опис сорту

Рокко – червоношкіра столова картопля з овальними бульбами і мілкими вічками. За описом Державного реєстру РФ, шкірка гладка й червона, м'якоть кремова, товарна бульба важить 75–119 г. Український реєстр описував бульби як видовжені з світло-жовтою м'якоттю, а дистриб'ютор Agrico – як овально-округлі з білою. Це звичайна річ: колір м'якоті й форма помітно залежать від ґрунту і погоди.

Кущ середньої висоти, напівпрямостоячий, листок зелений, відкритого типу. Віночки великі, червоно-фіолетові – за кольором квіток Рокко легко відрізнити від білоквіткових сортів ще влітку, до копання.

За даними Agrico, кількість бульб під кущем середня, а самі бульби вирівняні. Вони добре переносять механічні пошкодження і мало темніють від ударів, тож після копання й перевезення в мішках відходів менше. Ще одна корисна риса – сорт не схильний до вторинного росту: коли після посухи йдуть дощі, бульби не утворюють «діток» і не деформуються.

Походження і назва

Сорт вивів Нижньоавстрійський насіннєвий кооператив (Niederösterreichische Saatbaugenossenschaft, NÖS). За базою родоводів картоплі Вагенінгенського університету, батьківські форми – Alwara і MA 81-536, рік – 1998, селекційний код NO 89-2525. Продає сорт нідерландська компанія Agrico, тому в Україні його часто називають голландським.

Офіційна назва – Roko, з одним «к». В українському реєстрі він значився як «Роко»: заявку подали 2002 року, зареєстрували 2006-го з рекомендованою зоною Полісся. 19 лютого 2020 року державну реєстрацію сорту в Україні припинили. У Росії сорт внесено до реєстру 2002 року.

Важливо. Виключення з реєстру означає, що в Україні сорт офіційно більше не підтримується. Насіннєві бульби з назвою «Рокко» можуть бути як імпортом, так і багаторічним розмноженням невідомої якості, тож беріть їх у постачальника, який показує документи на партію.

Самі характеристики сорту від цього не змінилися, просто свіжих українських випробувань немає. Тому нижче цифри здебільшого з опису реєстру РФ і з даних Agrico.

Строк дозрівання

Реєстри України і Росії відносять Рокко до середньостиглих сортів, Agrico – до середньопізніх. Для центру України це картопля для основного врожаю на зиму: садять у квітні–травні, копають у серпні–вересні.

Точної кількості днів від сходів до збирання оригінатор не публікує, а цифри на агропорталах суперечать одна одній. Орієнтуйтеся на групу: середньостиглий сорт у центрі України зазвичай копають, коли бадилля пожовкло і всохло.

Не поспішайте з копанням для зберігання. Поки бадилля зелене, шкірка на бульбах тонка, і вони гірше лежать. Якщо бадилля сильно уражене фітофторозом, його краще скосити й винести заздалегідь, до копання, щоб спори не потрапили на бульби. Ознака готовності – шкірка не здирається, якщо потерти бульбу пальцем.

Урожай, крохмаль і кулінарні якості

У випробуваннях Держсорткомісії РФ товарний урожай Рокко становив 136–261 ц/га, на 23–28 ц/га більше за стандарт Бронницький. Максимум – 275 ц/га в Пензенській області. На дачі це 136–261 кг з сотки, бо 1 ц/га дорівнює 1 кг на сотку.

Крохмалю в Рокко 12,9–14,5%, на 1,1–1,5% менше, ніж у стандартів Петербурзький і Голубизна. Український реєстр відносив сорт до середньокрохмалистих.

З кулінарним типом джерела розходяться. Реєстр РФ дає тип B – бульби слабо розварюються. Agrico називає м'якоть «радше розсипчастою». Реєстр РФ окремо відзначає придатність сорту для смаження чипсів. Тож перед тим як садити багато, зваріть пробну партію і вирішіть, для яких страв сорт вам до смаку.

Стійкість до хвороб

Рокко стійкий до раку картоплі, золотистої нематоди та Y-вірусу. Слабкі місця – фітофтороз бадилля і парша.

Щодо фітофторозу навіть сам реєстр РФ неоднозначний. За даними ВНДІ фітопатології, бульби помірно стійкі, а бадилля сприйнятливе до московського ізоляту збудника. Водночас серед переваг сорту там же названо фітофтороустійкість.

Порада. У вологе літо не розраховуйте на стійкість бадилля. Перші обробки проти фітофторозу, наприклад Ридомілом Голд, робіть профілактично, до появи плям.

Ознаки хвороби і схему захисту зібрано в статті про фітофтору.

Вирощування, зберігання і схожі сорти

Через помірну сприйнятливість до парші не вносьте під Рокко свіжий гній і вапно навесні: парша краще розвивається в лужному і пухкому від свіжої органіки ґрунті. Підживлення й дози для дачі є в добірці добрив для картоплі. Улітку головна робота – колорадський жук і огляд бадилля на фітофтороз.

Період спокою в сорту довгий, лежкість за реєстром РФ – 89%. Перед закладанням у погріб бульби просушіть і переберіть. Бульби мало травмуються при копанні, і це теж допомагає зберіганню.

*За описами Державного реєстру РФ.

Серед червоношкірих сортів Рокко має найбільше крохмалю, але лежить гірше за обидва інші. Балтік Роуз і Слов'янка до того ж є в чинному реєстрі України.