Виноград Ркацителі: опис сорту

Походження і поширення

Ркацителі – грузинський аборигенний сорт, колись найпоширеніший технічний виноград у СРСР. Ампелографи відносять його до еколого-географічної групи сортів басейну Чорного моря. Синонімів у нього багато: Мамалі Ркацителі, Дедалі Ркацителі, Кукура, Будашурі, Тополек, Королек.

У Державному реєстрі сортів рослин України Ркацителі з 1958 року; реєстр відносить його до дуже пізніх технічних сортів. За даними Енциклопедії сучасної України, це один із технічних сортів з найбільшими площами поряд з Аліготе і Сухолиманським білим. На Миколаївщині з нього роблять високоякісні вина, а виноградники тягнуться вузькою смугою вздовж Дніпровсько-Бузького лиману та узбережжя моря.

Кущ легко впізнати. Він пірамідальний, коричневі пагони ростуть прямо вгору, листя дрібнозубчасте, з яскраво забарвленими черешками, восени жовтіє. Ягоди овальні, золотисто-жовті, з коричневими плямами засмаги.

Грона, ягоди і вино

Грона середні, 13–15 см завдовжки, циліндро-конічні або циліндричні, часто з довгим крилом, середньої щільності. Масу різні джерела дають 155–165 г і 150–200 г. Ягода середня, кругла або овальна, 15–18 мм завдовжки; 100 ягід важать 180–260 г. Колір золотисто-жовтий, з бронзовими плямами з сонячного боку, іноді ягоди злегка рожевіють. Шкірка тонка, але міцна, м'якуш соковитий, у ягоді зазвичай три насінини.

Цукристість на час збирання – 17–19%, а в сприятливі роки 21–23% і навіть до 25%. Кислотність 7–9 г/л, часом до 10–11 г/л, і сорт тримає її навіть у жаркі сухі роки. Вихід соку високий, до 80%.

З Ркацителі роблять білі столові вина з сортовим ароматом, повнотою і свіжістю, напівсолодке вино Янтарне, марочне Ркацителі український, коньячні виноматеріали і соки. Ягоди їдять і свіжими, а грона закладають на зберігання. Для домашнього вина головна цінність сорту – кислотність: вино з нього не виходить пласким навіть після спекотного літа.

Строк дозрівання і схожі сорти

Від розпускання бруньок до знімної стиглості проходить 155–160 днів при сумі активних температур 2950–3000 °C. Бруньки прокидаються пізно, а урожай знімають у першій декаді жовтня. Розсадник С. Красохіної, який вирощує сорт з укриттям, називає третю декаду вересня.

Ркацителі – найпізніший з трьох. На півдні він виграє кислотністю і слабким ураженням гниллю, а для центру і півночі надійніший Спартанець: він дозріває раніше і менше хворіє. Сухолиманський білий – одеський сорт для тих самих білих сухих вин, але хворіє частіше.

Обрізка і формування

Ркацителі – сильнорослий сорт, однорічні пагони ростуть вертикально і визрівають на 85–90% приросту. Через вертикальний ріст грона опиняються в тіні та погано провітрюються, тому плодові стрілки розміщують горизонтально.

• Безштамбове віялове формування з рукавами 60–70 см.
• Навантаження на кущ – 50–60 вічок і 28–30 плодоносних пагонів.
• Плодові стрілки обрізають на 10–12 вічок.

Така довга обрізка пов'язана з плодоносністю: плодоносних пагонів у сорту від 20 до 70%, у середньому 1,31 грона на плодоносному пагоні. На півдні Ркацителі вирощують неукривно на високому штамбі, а в центрі – у віяловій формі, яку на зиму вкривають. Детальніше – у статті про обрізку винограду.

Ґрунт, полив і захист

Ркацителі погано переносить посуху. Найкраще він росте на родючих супіщаних і суглинкових ґрунтах, забезпечених вологою, тож на піску чи кам'янистому схилі без поливу урожай буде слабким.

Захист будуйте навколо оїдіуму: до нього сорт нестійкий. До мілдью стійкість середня, сірою гниллю Ркацителі уражається слабко. Від оїдіуму застосовують Топаз або сірчані препарати на зразок Тіовіт Джет, від мілдью – Ридоміл Голд.

Шкідники для цього сорту небезпечніші, ніж для інших: його сильніше пошкоджують павутинний кліщ і гронова листовійка. Розсадник С. Красохіної додає до переліку ще фомопсис. До філоксери сорт відносно стійкий.

Порада. Оглядайте нижній бік листя Ркацителі частіше, ніж у сусідніх сортів: дрібні світлі цятки й тонке павутиння видають павутинного кліща, до якого цей сорт особливо вразливий.

Зимівля

Ркацителі вважають порівняно морозостійким сортом. Профільні сайти вказують морозостійкість −19…−22 °C; трапляється і цифра до −25 °C, але розсадник С. Красохіної, який її наводить, сам вирощує сорт з укриттям і ризикувати не радить.

Важливо. Без укриття Ркацителі можна вирощувати лише на півдні, на високому штамбі. У центрі України лозу восени знімають з опори і вкривають, а навесні відкривають, коли минуть сильні морози.

Визрівання лози в сорту добре, і це допомагає йому зимувати. Проте пізній строк дозрівання грає проти Ркацителі: після холодної осені пагони йдуть у зиму менш підготовленими, а перевантажений кущ – тим паче. Не залишайте більше 50–60 вічок на кущ, і лоза встигне визріти.