Кишмиші: сорти винограду без кісточок

Що таке кишмиш

Кишмиш – виноград без кісточок. Насіння в ягоді не розвивається, і на його місці лишаються рудименти: м'які зачатки різного розміру. Скільки їх і наскільки вони помітні, залежить від сорту, а в одного сорту – ще й від погоди року.

Майже вся світова безнасінність походить від одного давнього сорту – Султаніни. За даними ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова», на нього припадає близько 80% світової площі безнасінного винограду. Дослідники інституту пишуть, що ознака передається нащадкам навіть у п'ятому–шостому поколінні, тож більшість сучасних кишмишів так чи інакше родичі Султаніни.

Різниця між сортами велика. У випробуваннях ІВіВ на 100 ягід припадало від 48 до 445 рудиментів. Їхня маса становила від 0,03% маси ягоди у Століття до 4,27% у Ялтинського безнасінного. Менше ніж 100 рудиментів на 100 ягід мали Русалка, Століття, Хімрод і Лейкмонт.

Для покупця саджанця з цього випливає просте правило. Слово «кишмиш» у назві ще не означає, що кісточок ви не відчуєте. Дивіться на клас безнасінності, а якщо його не вказано – шукайте опис сорту в незалежних джерелах.

Класи безнасінності: що означають I–IV

В Україні кишмиші оцінюють за класифікацією К. В. Смирнова (1974): клас визначає маса рудимента і те, наскільки він відчувається при їжі. Нижче – класи так, як їх наводять Ковальова, Скрипник та співавтори (2019), з прикладами сортів із їхнього випробування.

Для столового винограду ІВіВ вважає оптимальним I–II клас. III–IV клас – компроміс: рудимент помітить навіть дитина, зате серед таких сортів бувають витриваліші й урожайніші, як Кишмиш променистий і Мечта.

Джерела не завжди сходяться. Століття в цьому випробуванні отримало I клас, а розсадники пишуть про II. Юпітер дослідники віднесли до IV класу, хоча Університет Арканзасу описує його сліди насіння як дрібні, м'які й рідкісні.

Кишмиші на сайті: порівняльна таблиця

Серед паспортів сортів на сайті є три кишмиші. Усі вони ранні, з двостатевою квіткою, але дуже різні за розміром грона і за тим, наскільки їх вивчили.

Юпітер – американський міжвидовий гібрид Університету Арканзасу. Там він дозріває близько 24 липня, грона невеликі, зате ягода не тріскається. Століття – найбільш «безкісточковий» із трьох, але погано лежить і для тривалого зберігання не годиться. Джин – молода форма української приватної селекції, і масу грона джерела оцінюють від 400 г до 2,5 кг, тож цифри розсадників сприймайте обережно.

Як кишмиші поводяться в українських випробуваннях

Найповніші українські дані про кишмиші зібрав ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» на півдні Одещини у 2017–2019 роках. Там випробували 35 безнасінних сортів і перевірили, скільки бруньок переживає штучне заморожування.

• Європейські сорти при −22 °C. Живими лишилося 90,4% бруньок у Мечти, 88,4% у Маркіза, 86,7% у Кишмишу променистого, 85,2% у Кишмишу таїровського і лише 76,7% у Флейм Сідлес.
• Міжвидові гібриди при −28 °C. Марс і Гленора зберегли 98,4% бруньок, Венус – 96,2%, а Юпітер – 69,8%.
• Урожай. Кишмиш променистий дав 30,7 т/га, на 41,1% більше за контроль, а Юпітер – 17,8 т/га.
• Смак. Найвищу дегустаційну оцінку серед європейських сортів, 8,4 бала, отримав Кишмиш таїровський.

Для центру України звідси випливає важливий висновок: Юпітер, хоч і міжвидовий, у цьому досліді виявився найменш зимостійким серед американських гібридів, тож лозу краще вкривати. Каталог саджанців ІВіВ додає ще одне застереження: Кишмиш променистий сприйнятливий до грибних хвороб, а Кишмиш таїровський – до гнилі ягід і оїдіуму.

Чому кишмиш дрібний і як отримати більше гроно

Ягоди кишмишу дрібніші, бо ріст ягоди значною мірою підганяють гормони, які виробляє насіння. У Султаніни сто ягід важать лише 110 г, тобто ягода – близько 1 г, а в болгарської Русалки 3 сто ягід важать уже 500 г. Тому кишмиш із ягодою 4–6 г – це вже добрий результат.

На плодоношення сильніше за обрізку впливає погода. Кубанські дослідники (Кочубей та співавтори, 2025) встановили, що в Століття погода пояснює 80–92% коливань плодоносності бруньок. Навантаження кущів пагонами і гронами в їхньому досліді здебільшого не давало достовірної різниці. Найпродуктивнішими виявилися вічка з 8-го по 12-те, тож автори радять обрізати Століття на 8–10 вічок.

Ще один спосіб узяти більші грона – мішечки. В італійському досліді Pisciotta та співавторів (2020) кишмиш Regal Seedless у паперовому мішку дав грона по 638 г проти 440 г без мішка. Ягід у гроні було 114,5 проти 95,4, а сама ягода важила 5,50 г проти 4,83 г.

Порада. Не обрізайте Століття коротко, на 2–4 вічка. Плодоносні бруньки в Століття сидять далі від основи пагона, і коротка обрізка зрізає саме їх.

Догляд і захист кишмишів

Кишмиші вирощують так само, як інші столові сорти: ті самі посадка, обрізка, підв'язування й обробки. Відмінностей три, і всі вони стосуються ризиків.

Перша – хвороби. Юпітер, за даними оригінатора, сприйнятливий до мілдью, а Кишмиш таїровський і Кишмиш променистий у каталозі ІВіВ записані як вразливі до грибних хвороб. Американські безнасінні Маркіз і Марс Сільськогосподарська станція Коннектикуту називає особливо вразливими до антракнозу. Розраховуйте на повну схему обробок, а не на «стійкість» із реклами саджанців.

Друга – зимівля. Більшість кишмишів на сайті витримують до −22…−23 °C, а в морозильній камері ІВіВ Юпітер зберіг при −28 °C лише 69,8% бруньок. У центрі України лозу на зиму вкривають.

Третя – птахи. Темні й рожеві кишмиші дозрівають рано, у серпні, коли зграї молодих птахів шукають корм, тож сітку чи мішечки готуйте заздалегідь. Як захистити грона, розповідаємо в матеріалі про птахів на винограді.

Якщо хочете кишмиш із мускатом, подивіться ще й добірку мускатних сортів: Юпітер, Джин і Століття мають мускатні тони, але різної сили.